skip to content

Моєму підприємництву три роки!

У перших числах лютого 2008 року я отримав свідоцтво приватного підприємця. Згідно статистики. переважна більшість за перших три роки банкрутує, або повертається до традиційної “роботи”. Значить я - “непереважна меншість” ;-)

Пригадую як починалося все. Власне ПП вирішив стати. аби здійснити давню мрію і зареєструвати/видавати власну газету.

Цікаво пригадати фінансову частини справи. З 10% відкладуваних з випадкових заробітків, вистачило на реєстрацію газети та бурхливе святкування власного дня народження. У батьків вирішив не брати ні копійки з принципових міркувань. Перший номер видав на позичені у кума (тоді ще не кума) 70 баксів. Другий номер окупив реєстрацію і покрив витрати на друк. Я продав киянам всю першу сторінку , а також перші сторінки на 3 чи 4 номери вперед. Потім настала криза, гривня впала удвічі до доллара, отож рекламодавцям вже було не до реклами в газеті, та й вартість друку відповідно зросла. В трьох словах, газета стала невиправдано дорогим хоббі.

Власне, на той час, фото-справа стала основним “локомотивом” моїх “активів” ;-) Починалася вона теж на позичені кошти. Але якби не газета, то не було б і її. Так як для газети потрібен був “офіс”, а коштів на нього звісно ж не було, я пішов у фотосалон “Фотон” і домовився про деяку модернізацію їх послуг (на той час фото на документи здійснювалося на плівковий фотоапарат). Словом офіс+підробіток!

Для старту звісно був потрібен комп, принтер, фотоапарат. Все це було у мене вдома, однак воно було і потрібне. Тому для купівлі нового компа, я позичив ще грошей. Прийшов до товариша, пояснив йому свій “бізнес-план” і попросив 2 200 гривень. Зараз це смішна сума, але на той час середня зарплата була 600-800 гривень. Товариш повірив у мій ентузіазм, і дивлячись на запальний блиск в очах позичив 3000 гривень ;-). Наступного дня, я вже з третім товаришем, його машиною їду в Рівне і купую системний блок (1700 гривень), монітор б/у (60 баксів), він домовився про шалені знижки для мене, щось там ще понабирав, вже не пам’ятаю. Фотоапарат Кенон РС 630 у мене же був, а ліцензійну вінду подарував другий кум (тоді ще не кум ;-) )
Тут власне трапилося те. Що називають “форс-мажорні обставини”. Виявилося, що мій старенький принтер “Кенон ІР 3000” абсолютно не годиться для друку фото. Грошей мізер. Якраз вистачило для купівлі “Кенон ІР 1800” здається називався, такий маленький домашній 4-х фарбовий принтер. Ну і зрештою решт все “запрацювало”!.. Аж тут, зіткнувся з новою перепоною...

Продовження невдовзі.

П.С. Попередні висновки. Що потрібно для того аби стати підприємцем? Правильно - друзі та куми :-))))

закінчення тут

Коментарі

Великого тобі прибутку ,

Великого тобі прибутку , багатих покупців і низьких податків :)

Дякую Ваня!

Дякую Ваня!

Про газету ты забыл сказать,

Про газету ты забыл сказать, что несколько выпусков спонсировал СНУ ;)

Рівно один випуск. Перед

Рівно один випуск. Перед Новим роком.

Спорим, что два ? ;)

Спорим, что два ? ;)

спорим!

спорим!