skip to content

Перша зарплата. Закінчення

Початок тут І я почав “дерзати”. Вже на другий тиждень, почав виявляти редакторські здібності! Це заключалося в тому, що почав вирішувати, варто перебирати окремі статті окремих дописувачів, чи ні. Частину акуратно складав до “кращих” часів на самий низ, самої нижньої шухляди ;-) Таким чином роботи у мене поменшало, швидкість набору збільшилась, життя почало налагоджуватися.
На третій тиждень роботи я вирішив, що зможу писати не гірше за тих кого набирав, і у номері газети вийшла моя перша публікація “Циганський гіпноз”. Відповідальний секретар навіть удостоїв її карикатурою, що намалював редакційний художник. Про неї напишу згодом. Ми у вузькому колі “замочили” мій успіх пляшкою совкової горілки, що збереглася з тих часів у домашньому барі. Словом, справи пішли на геть добре! У наступному номері вийшла моя друга публікація, й місяць роботи добіг до кінця... чи закінчився... або завершився, як вам більше подобається ;-)
Перша зарплата була 160 гривень! На ті часи то було досить непогано. Далі я дописував туди як позаштатний кореспондент (може посвідчення відшукаю, то відсканю й викладу), потім працював у штаті як кореспондент, відповідальний секретар, й навіть допрацювався до посади з довгою назвою “редактор Сарненської філії рівненського обласного тижневика “Провінційна газета”. Здається роки 2 загалом. За той час так і не набрався бажання вивчити орфографію, тож пишу з помилками, сподіваючись на вашу толерантність. Я гадаю, що суть-головніша за “прикид.”