skip to content

Революція в небезпеці!

Стьоб буває різним. Буває навіть і серйозний стьоб!

Дорогі друзі! Блоггери, френди, твіпли! Сарненчани! Час для відвертої розмови давно настав, далі відкладати вже нікуди! Ми з вами опинилися в реальній інформаційній блокаді!

Інакше, як можна назвати речі, коли про події 10 серпня ми дізнаємося з блогу Валерія Кулікова. Історія про попів, котрі когось збили автомобілем, передається чутками й обростає незрозумілими подробицями. Як назвати те, що стаття помічника депутата про «цинкову проблему міста» місяцями лежить в гезеті, а її не друкують, посилаючись буцім-то на перевірку фактів. Натомість нас годують «секретами» в яких місцях добре жити песикам та вагітним кішкам.

Якщо порівняти інформацію у ЗМІ міста періоду Кучми і нашого часу, можна знайти багато спільного. Розлогі публікація про курей, качок, великі врожаї картоплі чи гарбуз, і все ніби як у пісні Сердючкі: «Хорошо, все будет хорошо…» А насправді то… Балачки в маршрутках, розмови між знайомими, окремі новини з інтернету, на жаль сааме це є «джерелами», котрі наповнюють реальну інформаційну «річку» нашого краю...

У тому, щоб змінити ситуацію зацікавлені тільки ми з вами! Рівно, як і тільки ми з вами знаємо і зможемо її змінити. Ми почнемо з малого. З інтернету. Лайки, ретвіти, розсилка знайомим корреспондентам і т.д. Кожен з нас може стати міні друкарнею! Якщо кожен на домашньому принтері надрує по 10 сторінок і роздасть друзям, а ті зроблять ксерокопії і роздадуть своїм друзям, жодна монополія на інформацію не зможе стати нам на перепоні!

Я нагадаю вам уривок з попередніх постів мого блогу.


ЗМІ. Це основа. Фундамент. Классика політичного жанру. Ще Ленін у свій час у засланні розробив теоретичні основи революційного видавництва. Розпочав підготовку марксистського теоретичного журналу «Зоря» й політичної газети «Іскра». Ось, що він писав у свої статті «З чого розпочати?», з приводу необхідності створення «Іскри»: На нашу думку, початковим пунктом діяльності, першим практичним кроком до створення бажаної організації, нарешті основною ниткою, тримаючись котрої ми могли б неухильно розвивати, поглиблювати й розширювати цю організацію, потрібна організація загальноросійської політичної газети… Без неї неможливо те систематичне ведення принципово витриманої й всестороньої пропаганди й агітації…

Ленін вважав, що така газета послугує засобом об’єднання місцевих організацій в партію. У цій же статті він пише: «… газета не тільки колективний пропагандист, але й колективний організатор.»

Зауважу, що я зовсім не фанат Леніна і того, що він виробляв, однак хто скаже, що він був поганим політиком і організатором. Тож до цих його міркувань варто прислухатись.


Ми, за бажанням зможемо об’єднатися і створити громадську організацію, котра підтримає на подальших виборах до міської ради тих депутатів котрі не мавчать у теперішньому складі (наприклад Куліков) і виставить своїх «бійців.» Маючи до того часу налагоджену систему інформування, та довіру населення, ми зможемо зайняти якщо не більшість, то вагому частину місць у міській раді. В будь-якому випадку свої представники у нас там будуть! Більш того! Навіть якщо ми зможемо протягнути лише одного бійця, при вирішенні принципових питань він зможе встати і показати пальцем у вікно. А під ним, стоятимуть сарненчани не зазомбовані інформацією офіційних ЗМІ, і не зібрані під політичними прапорами!.. Отож нехай вони вийдуть і пояснять нам з вами свою позицію…

Прикро панове. Прикро і скучно.

Що ж нам залишається? БОРОТИСЯ І ПЕРЕМАГАТИ! Ці слова я не стомлюся повторювати!

Остаточне рішення про початок «стьоб-проекту Сарни он-лайн», я напишу згодом. Це велика справа котра відкриває ще більші можливості…

П.С. Між іншим частка того самого стьобу починає ставати все меншою і меншою.