skip to content

Я повертаюся! Знову в бій! Ліричний відступ з приводу оголошення старту;-)

Такий собі ліричний відступ ;-) відносно Сарни он-лайн

Це вже мій «третій похід» за найціннішим активом, ресурсом, аудиторією, хто як тільки не називає прихильність та увагу людей! Хтось наживає ворогів завдяки йому, хтось стає багатим, хтось може обвалити курс акцій якоїсь з компаній поширивши лишень чутки котрі можуть виставити компанію в негативному світлі. Загалом же це називається одним словом Люди! А «зброя» для їх завоювання має назву абревіатуру з трьох букв: «ЗМІ», або засоби масової інформації ;-)

На цей раз я бачу можливостей для успішних маневрів значно більше! Насамперед завдяки тому, що не змушений величезну частину часу й уваги витрачати на «материальное обеспечение проэкта» (с) О. Бендер. Інтернет дає чудові можливості для старту з мінімальними капіталовкладеннями, або і взагалі без них!

Головний напрямок роботи, буде направлений на формування й згуртування «загону добровольців», для підготовки до активних «бойових дій». Сарни он-лайн – це лише перший «намет», у таборі майбутнього «загону.»

І хто знає, можливо до того часу, доки студенти котрі візьмуть участь, закінчать навчаня, повершувшись в рідне місто, вони вже матимуть робоче місце, котре самі собі створили. А для тих, хто вже має цікаве заняття, що включає матеріальну складову, «Сарни он-лайн» стануть класним доповненням до основного хоббі (а робота обов’язково мусить бути хоббі, інакше немає сенсу тратити на це найцінніший актив - час) і, цілком можливо, що зможе приности приємні бонуси, у виді купюр нацбанку однієї з країн. Втім, про осінніх курчат, ранувато ще говорити…

Мої перші «вилазки на поля бою» розпочалися ще у 2000-му році, з погонами «рядового» (кореспондента) Сарненської філії Рівненського обласного тижневика «Провінційна газета.» За відвагу виявлену під час бойових операцій, отримав щось на зразок звання «молодшого лейтенанта», став керуючим тою самою філією;-)

Потім спробував пожити в тилу, вийшов з політичної партії і змінив рід занять.
Однак спокійне життя в тилу наскучило і «дух, що тіло рве до бою» ;-) у 2008 організував власну паперову газету «Всі Сарни». Детальніше про газету тут.

Наступним стала друга, і мабуть, остання паперова газета «Слово Сарн». Вона виходила в світ під егідою сарненської міської газети, отож там «рулив» виключно технічною справою процесу. Я тільки згодом зрозумів, що то був дійсно класний проект. Історичні нариси про навчальні заклади нашого міста, історія міста Сарни, тема про колишні назви вулиць, всі матеріали я виклав на цьому блозі, вони користуються сталим попитом серед відвідувачів, особливо фото вчителів (у галлереї).

Жодної реклами чи політики теж не було.

Втім тематика всього, що стосується медіа мене цікавила постійно, періодично, робив огляд нового на цьому блозі.

Зрештою, повертаюся до того, що цікавить. На цей раз, напевно, назавжди.

Буде весело Без крапки


П.С. «...бо це - вплив на суспільство, а це вже капіталізація не грошових потоків, а політичних і емоційних потоків»/ український мільярдер, Олег Бахматюк в інтерв’ю УП/