Блог Руслана Петрушко

Нарешті череда вихідних добігає до завершення. Сьогодні іду в гості до кума.

Вирішив січневий рекламний бюджет витратити, випустивши такий собі “клон” мого дітища під назвою “Всі Сарни”. Прорекламую себе, а заодно друзів-кумів-знайомих. Листівка А5 формату (А4 згорнутий пополам), одна сторона кольорова, інша ч/б.

І тільки не кажіть, що Ви не проведете ревізію розмінної монети прочитавши цей запис, або принаймні не згадаєте його коли даватимете/отримуватимете здачу.

Хай би там що не говорили про СМС, але вони жили, живуть, і будуть жити! Тому що зручно ;-) Чи не найактивніше цим сервісом користуються у свята. По перше приємно людині, а подруге - егоїстично/найголовніше значна економія часу. Практично одним словом!

Учора пізно ввечері отримав один дуже практичний мессидж! Мабуть йому треба дати перше місце у номінації "найщиріший СМС року".

Багато років назад ;-) як це не дивно зараз згадувати, я теж змушений був ходити до школи. Різдво для школярів, означало не тільки християнське свято та канікули, а також можливість “колядувати”. Відповідно “наколядовані” гроші можна було “інвестувати” на свій розсуд: тетріс, електронний годинник, снікерси, цигарки, словом у кого які були бажання і потреби.

Перед Різдвом, останні роки чотири, перечитую “Різдвяну історію” Чарлза Діккенса. Така собі добра казка для дітей та дорослих, вікторіанська повчальна історія про озлобленого скнару Ебенезера Скруджа, котрий протягом однієї ночі переживає/проходить стан глибокого очищенння. Скрудж - тогочасний фінансист, котрий чи не все своє свідоме життя присвятив накопиченню багатства.

Як написати листа гуглі? Так-так! Тій самій googlе, “богу/богині” пошуку. Знайшов орфографічну помилку, причому не на “останній” сторінці. Дивіться прикріплений скріншот. Я звісно сам не ас у граматиці, однак контора з мільярдними прибутками могла б розкошелитися на спецаліста.

Примусили мене написати цей пост ;-) Не вірять без цього, що блог дійсно мій.

Друзья, теперь вы можете читать и комментировать мои записи и на Я.ру — Руслан Петрушко!

Перебрирав сьогодні вночі папку my_old_projekt, познаходив купу цікавого, вже майже забутого. Деякі "речі" викладу у блозі.

Вона підкрадається непомітно... Спочатку хочеться полежати зайву годину, наступна годинка непомітно "пролітає" за оглядом улюблених сайтів, відповіді на коменти, вітання в "аськах-скайпах-форумах". Кава-перекур, розмови про все і ні про що, похід на обід (якщо випити бокал пива, то бажання щось робити стабільно зникає). Ну от ніби можна налаштуватись на роботу. Ні.